Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору, 25 листопада 2021 року Фонд Музею Голодомору представив оновлення краудфандингової платформи “Зерна правди”: відтепер кожен користувач з будь-якого куточка світу зможе віднайти інформацію про своїх рідних, котрі стали жертвами Голодомору-геноциду 1932-33 років.
Для онлайн бази було оцифровано 19 томів Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років. Мартиролог містить інформацію про понад 805 тисяч імен жертв Голодомору-геноциду з 17 областей України, в яких радянська влада реалізовувала геноцид. Пошук можливий за прізвищем або населеним пунктом.
Розповідаємо детальніше, як відбувалось оцифрування Національної книги пам’яті:
Першою в Україні онлайн-базою для пошуку жертв Голодомору ми завдячуємо, насамперед, чотирьом набірницям, котрі вводили кожне ім’я, кожне прізвище людини, яка загинула від геноциду в ті страшні роки. Це була кропітка, виснажлива, тривала, але надзвичайно важлива робота. Близько 9 місяців Ольга Макарова, Ольга Філь, Олена Наумова і Тетяна Філіпович допомагали оцифровувати імена закатованих голодом людей. І для кожної з них це був не лише новий досвід, а й можливість долучитися до великої справи.
Для експертної консультації долучився Андрій Козицький, український історик, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка, Ph.D., автор першого в Україні посібника, присвяченого геноцидам людства.
Ольга Макарова згадує: “До роботи доєдналась через любов до співпраці з Лесею Гасиджак. Крім того, це долучення до фіксації дуже важливої сторінки історії нашої країни. В кількох селах різних областей знаходила прізвища родичів. Мої думки і роздуми вже виходили за межі набору. Сам набір відбувався спочатку повністю вручну, потім створили програму, яка значно пришвидшила оцифрування тексту. З моральної точки зору вчитуватися у зміст текстів було дуже важко і болісно. До тих страшних свідчень байдужим залишитися просто неможливо…”.
Онлайн пошук тепер дав і нову можливість вшанувати пам’ять ваших рідних, або й просто людини, яка не обов’язково належала до вашої родини, але ім’я якої ви бажаєте повернути з мороку майже столітнього забуття. Віднайшовши ім’я жертви Голодомору, ви можете зробити благодійний внесок на будь-яку комфортну для вас суму, аби ім’я це “проросло” разом із зернятком. Для цього треба лише натиснути “Зробити внесок” навпроти імені жертви. >> Спробувати пошук >>
Набірниця Ольга Філь ділиться: “Коли мені запропонували оцифровувати Мартиролог жертв Голодомору, я знала, що буде складно. Морально було справді дуже складно. Я трохи розгублено дивилася на 5 величезних книг чорного кольору: місто Київ, Миколаївська, Одеська, Херсонська та Кіровоградська області. Не знала, яку з них взяти першою.
Кожна з цих книг – це великий біль. Боліло від «діагнозів» архівних джерел і жахало від Мартирологу, укладеному за свідченнями очевидців. І якщо Мартирологи Миколаївської та Херсонської областей складалися з 350-400 сторінок (а решта – документи, хроніка та свідчення очевидців), то Кіровоградська та Одеська області – майже вся книга. А це близько 900 сторінок імен.
Я перечитала кожне прізвище, ім’я, вік, соціальний стан і причину смерті. За архівними джерелами, причина далеко не завжди була «від голоду». На відміну від свідчень очевидців, які згадували своїх батьків, братів, сестер, інших членів родини та сусідів. З їхніх слів, колонка «причина смерті» була заповнена «від голоду», а подекуди жахливими подробицями канібалізму.
В таблиці, в яку вносилася інформація, кожна людина має свій ID. Завдяки цьому, якщо в Мартирологу записані родичі, їх можна легко ідентифікувати. Зустрічалися складні випадки перехресних ID, де були цілі родини, в яких було по 3, 5, 8, 10 і більше дітей. Було багато невідомих загиблих, яких теж треба було вписати в Мартиролог, але хто ці люди – невідомо.
У деяких областях, найчастішим «діагнозом» була «стареча дряхлість», помирали від неї люди віком від 40 років. Це було дивно.
Найскладнішою і особливою для мене стала Одеська область. У книзі дуже дрібний шрифт і найбільша кількість сторінок Мартирологу. Тут більшість — це, переважно, єврейські прізвища. Також були молдавські, білоруські. Цей Мартиролог був досить детальним щодо національної приналежності людей. Але складність полягала у наборі. Ці прізвища були незвичними для мене і я промовляла їх вголос, щоб безпомилково записати в Мартиролог. Раніше мені зустрічалися такі прізвища та імена, хіба що, в книгах, події яких відбувалися саме в Одесі. Трохи пізніше, коли з’явилася програма (за що, думаю, всі дуже вдячні), яка розпізнавала текст, процес пришвидшився і ми вже не переписували дані, а редагували. Я все-одно передивлялася імена, так само перечитуючи їх по складах, вголос. Та й взагалі, по кожній області мала листочки з можливими одруківками або діагнозами російською, які, звісно, виправляла”.
Набірниця Олена Скорикова згадує: “Надзвичайно важливою стала для мене участь у проєкті з оцифрування імен жертв Голодомору 1932-1933 років для платформи «Зерна правди». Це був час не лише виконання поставленої задачі: перенесення у цифровий формат даних з друкованих джерел (обласних Книг пам’яті). Це був також час на роздуми, глибоку рефлексію та сповільнене усвідомлення масштабів трагедії, через яку у 30-ті роки 20 ст. пройшла вся Україна. Трагедію фізичну та ментальну.
Історію не можна змінити. Однак події минулого можна вивчати, розуміти і аналізувати, а завдяки таким проєктам, як «Зерна правди», власну історію можна у буквальному сенсі ще і «відчути на дотик». Побачити за цифрами і статистикою конкретну людину. Віднайти втрачене та забуте. Особисто я під час робити з базами знайшла понад 30 родичів по бабусиній лінії, з її села, з тих що не пережили голод.
Над цим проєктом я працювала плач-о-пліч у чудовому колективі фантастичних жінок. Хочу подякувати долі за цю нагоду і за таких колег!”.
Фонд Музею Голодомору щиро дякує набірницям за те, що одного дня вони прийняли рішення взятися за цю надважку справу. Ніхто краще за них не усвідомлює, як це – пропустити крізь себе сотні тисяч справжніх імен, реальних і трагічних родинних історій. Без самовідданої роботи цих людей сьогоднішній пошук на платформі “Зерна правди” був би неможливий.
Ми щиро дякуємо за величезну і надважливу роботу, віру в нашу спільну справу з відновлення правди і пам’яті про жертв Голодомору. Правда, яка десятиліттями знищувалась і приховувалась — тепер “проростає” разом з відкритими зернинами. Ми працюємо для того, аби ця відроджена пам’ять дала сили нам і нашим майбутнім поколінням рухатися далі, пам’ятаючи, що свобода і незалежність не даються назавжди.
Поділитися
