Цей сайт розповідає про проект будівництва ІІ черги Національного музею Голодомору-геноциду

Фонд Музею Голодомору представив оновлення краудфандингової платформи “Зерна правди”, на якій запрацювала нова функція пошуку жертв Голодомору за ім’ям та/або населеним пунктом. Інтерактивна акція “Прорости зерна правди”: відшукай родину в Мартирологу жертв Голодомору в партнерстві з магазином Всі. Свої відбулася у самому центрі столиці — на Хрещатику.

Для онлайн бази було повністю оцифровано 19 томів Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років. Мартиролог містить інформацію про понад 805 тисяч імен жертв Голодомору-геноциду з 17 областей України, в яких радянська влада здійснювала винищення українського селянства. Відтепер усі охочі, зайшовши на платформу “Зерна правди” можуть в будь-який момент отримати правдиву інформацію про жертв Голодомору. Пошук можливий за прізвищем або населеним пунктом.

На заході повну оцифровану Національну книгу пам’яті було офіційно передано в користування Національного музею Голодомору-геноциду.

В основі платформи “Зерна правди” закладено філософію вшанування пам’яті кожної з мільйонів жертв Голодомору, адже кожна зернина є персональною. Це інформація, яка десятиліттями знищувалась і приховувалась — тепер “проростає” разом з відкритими зернинами. “Проростити” зернину правди можна, зробивши благодійний внесок на будь-яку посильну суму, аби вшанувати пам’ять жертви, ім’я якої після майже столітнього замовчування, знову побачить світло.

Юлія Новобранець, авторка ідеї та керівниця проєкту “Зерна правди”, розповідає, як працює пошук по Мартирологу:

Будь-який користувач, зайшовши на головну сторінку платформи “Зерна правди”, може ввести в пошуковику прізвище жертви абр назву населеного пункту і дізнатися про історію свого роду в часи Голодомору 1932-33 років. Інформація про жертв Голодомору-геноциду взята з Мартиролога, складеного у 2008 році в рамках державного проєкту «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. 

Деякі записи про жертв неповні: іноді може бути вказано тільки прізвище, без імені, або без віку. Та все-ж часто можна знайти і повну інформацію про людину: прізвище, ім’я, по-батькові, вік, місце та причина смерті”.

Подія зібрала киян, які мали можливість прямо на локації скористатися пошуком та дізнатися більше про історію своєї родини під час Голодомору 1932-33 років. Киянка Любов, скориставшись пошуком, віднайшла імена і своїх рідних:

“Тут я знайшла ім’я моєї бабусі, яка померла в Стайках. Але у Полтавській області, село Болясне Диканського району, померла майже вся сім’я мого тата, Сотника Григорія Павловича”.

Фонд Музею Голодомору висловлює подяку спікерам, котрі долучилися до події і розділили з нами цінність доступу до правдивої інформації про жертв Голодомору. Самі спікери також скористалися пошуком і віднайшли згадки про своїх рідних.

Спікерами заходу стали:

  • Юлія Коцур, заступниця генеральної директорки Національного Музею Голодомору-геноциду
  • Ігор Кулик, Директор Архів національної пам’яті
  • Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України
  • Анжеліка Рудницька, мисткиня, ініціаторка акції “Свічка пам’яті. Сила пам’яті”
  • Олеся Шляхтич, керівниця модерн-балету Jazz-modern ballet OSDC
  • Сергій Ніжинський, громадський діяч, амбасадору проєкту “Зерна правди”

Як відбувалося оцифровування?

Фонд Музею Голодомору залучив до цієї роботи трьох набірниць: Ольгу Філь, Олену Наумову та Ольгу Макарову. Для експертної консультації долучився Андрій Козицький, український історик, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка, Ph.D., автор першого в Україні посібника, присвяченого геноцидам людства.

Робота над оцифруванням тривала майже рік. Кожний запис, кожне ім’я, кожна буква з 19-ти томного видання була вручну введена в базу. Без самовідданої і кропіткої роботи цих людей онлайн пошук не став би можливим.

Презентація всеукраїнського онлайн пошуку жертв Голодомору на платформі «Зерна правди» приурочена до Дня пам’яті жертв Голодомору 27 листопада. 

Платформа “Зерна правди” вперше почала роботу у 2020 році. Розробниками платформи на засадах pro bono виступила українська ІТ-компанія SoftServe. Брендинг та комунікаційну стратегію проєкту розробила українська креативна агенція Postmen.

Мета платформи – збір благодійних внесків для створення та реалізації основної експозиції Музею Голодомору. 

Усі благодійні внески, зроблені на платформі, потрапляють на рахунок фонду Музею Голодомору і використовуються виключно на реалізацію проєкту творення Музею Голодомору. Тут можна дізнатися більше про використання благодійних внесків, котрі збирає Фонд: shorturl.at/adpuK 

Поділитися

БІЛЬШЕ НОВИН

ХОЧЕТЕ БУТИ В КУРСІ НОВИН ПРОЕКТУ?

Підпишіться на розсилку новин

To top